Українська література 2(6) клас

 04.11.2020

Урок позакласного читання

 В.Близнець «Звук павутинки»

Які відчуття у вас виникають, коли ви чуєте слово «павутинка»?

      Життя і творчість В. Близнеця.

Народився Віктор Близнець 10 квітня 1933 року у селі Володимирівка на Кіровоградщині в багатодітній родині селянина. Змалечку зазнав багато горя — народився в рік голодомору. Він був четвертою дитиною у сім’ї.

Значний вплив на виховання сина мав батько, він відкрив для сина книгу життя, книгу землі. Мати пильно оберігала своє родинне вогнище і повчала: не свисти в хаті, не гойдай ногами, не тарахкоти ложками… Зростав хлопчик серед безконечних сивих полинових рівнин і безмежного неба у високості. Степ і небо увійшли в душу майбутнього письменника назавжди. А ще була річечка, захоплюючі ігри «в білих і червоних». а в неділю — скачки на конях, привілля степу, де хлопчаки цілим гуртом пасли колгоспні табуни.

Потім було навчання у школі, але його перервала війна. Разом з дорослими Віті довелось пережити важкі часи окупації, голод, жахи. Пізніше однією з тем його творчості стане тема «діти війни». Після закінчення війни продовжував учитися. Вчився Віктор старанно, багато читав і потай пописував вірші. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Все подальше життя в нього пов’язане з книжкою.

Віктор Близнець дуже яскраво пам’ятав геть усе з власного дитинства. Особливо згадувалися йому повоєнні роки і ночі в степу. Він стеріг трактора, і йому треба було дочекатися зміни — старого діда Верни-гору, нічного сторожа. Хлопчик сидів на порозі дерев’яного вагончика і спостерігав, як заходить сонце. Тільки він, степ, тиша і вечорова зоря, що сходила на небі. Для нього це було як щоденне кіно. Хлопчик вслухався в тишу, чи, бува, не почує, як шкарбають на шляху дідові валянки і як глухо покашлює дід. Він довго так сидить, аж поки не вловить стукіт копит. Це його товариш Альоша править конем, сидячи верхи на бочці-водовозці. У них є домовленість — розказувати один одному казки. Альоша вмощується біля нього, і Вітя починає спочатку про Івана-Побивана, про барона Мюнхаузена, про Кожум’яку, а потім — страшні, про лисого степового чорта, що ховається в житі. Від тих казок самому стає моторошно, а коли подумає, що Альоша може поїхати і він залишиться сам, починає вигадувати свої казки, аби затримати друга…

Уже дорослим Віктор Близнець часто любив читати казки. Він закінчив факультет журналістики Київського університету і став відомим письменником. Був щирий, по-дитячому наївний. Прийшов у літературу з оповіданнями для дорослих, та скоро відчув, що його покликання — писати для дітей. Для них він переклав з давньоруської і переказав літопис «Повість минулих літ». Деякі з його творів автобіографічні.

Найпопулярніші твори письменника: повісті «Паруси над степом». «Землянка». «Древляни». «Звук павутинки». «Мовчун». «Женя і Синько». «Як народжувалася стежка». «Золота гора до неба». «Золота павутинка». повість-казка «Земля Світлячків».

Працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах. Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз’ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, В. Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 році.

                            Домашнє завдання

1. Прочитати повість В.Близнеця «Звук павутинки».

2.  Пропоную  написати  аналіз героя Адама за 

планом (  записати у робочий зошит).

Орієнтовний план

1) Адаменко — Адам — хто такий?

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Адам — майстер-чарівник.

4) Риси характеру вченого.

5) Значення образу героя для виховання

 Льоньки.

10.11.2020

Урок мовленнєвого розвитку  

Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини.  Добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору М. Вороного «Євшан-зілля»

Євшан – зілля для хана  - безсмертна батьківська любов, остання надія, продовження роду.

Для співця – вірність своїй землі, любов до слова, пісні. Це Божий дар. Це бажання нести людям добро. 

Для сина – повернення пам’яті, ліки, воскресіння, минуле.

Проблема, порушена у  творі, є актуальною і 

сьогодні, адже дуже багато українців 

розкидані по всьому світу. Але кожен із нас 

має пам’ятати предковічну батьківську 

землю, завжди  повертатися до рідної

 батьківської хати, яка завжди радо зустріне

 смачним хлібом – сіллю, тужливою піснею,

 милосердям.

 

                    Домашнє завдання

 Доберіть по 2 прислів’я,  2 крилаті вирази, 2 фразеологічні звороти, що виражають головну ідею  твору М. Вороного «Євшан-зілля» і запишіть у зошит.

Прохання виконати завдання і надіслати на мій е-мейл до 12.11.2020

12.11.2020

 Тема: Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета у Санкт – Петербурзі. «Думка»  ( «Тече вода в синє море….» )

Юний Шевченко прийшов 1831 року до Петербурга пішки, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики й російської Півночі. Від суворої зими 1831 року почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника. Підстав для відчаю на той час у Тараса було досить, але він не піддавався йому. Своїми здібностями в поезії та малюванні, працелюбністю і доброю, жвавою вдачею український кріпак викликав у передових російських діячів культури не лише цікавість, а й бажання практично допомогти йому.

Видатні діячі, що брали участь у викупі Т. Шевченка із кріпацтва: В.Жуковський, О. Венеціанов, К. Брюллов, І. Сошенко, В. Григорович.

Активну участь у викупі Т. Шевченка із кріпацтва взяв український письменник Євген Гребінка. 

Ставши вільним, Шевченко не гаяв жодного дня. Поезія , малюнок, живопис цілком заполонили його. Він буквально упивався творчістю. Шевченко був прийнятий в Товариство заохочування художників та в Академію мистецтв. Упродовж семи років навчання з – під його пензля, олівця, граверського штихеля та офортної голки вийшли не лише учнівські, а й викінчені, зрілі твори. Під час навчання Тарас Григорович був тричі нагороджений срібними медалями. Задовго до надання у березні 1845 року офіційного звання вільного ( негласного ) художника Шевченко уже працював на рівні професійного майстра.

Це маємо пам’ятати! 22 квітня 1838 року Шевченка викупили з кріпацтва! 1840 рік – вихід у світ збірки «Кобзар», яка складалася із восьми поезій!

У кінці 1838 року був написаний і вірш «Думка» ( «Тече вода в синє море…»)

Обговорення змісту твору за питаннями:

 

     -   Що шукає козак? (Долю)

     -   А що таке доля? (добре життя, є що їсти, воля, не треба працювати на когось, а лиш на себе, мати власний дім, сім'ю…)

    - Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Чому не зустрів?

     -  Як зрозуміти останні рядки твору?

    -   Чому для нас рідний край — наймиліший?   За яких обставин людина покидає рідний край? Від чого залежить те, про що думає людина?

       Домашнє завдання

1. Перечитати біографію Т.Шевченка

2. Зробити аналіз вірша

    Визначити тему, ідею, основну думку твору. Записати у зошит

Прохання виконати завдання і надіслати на мій е-мейл до 16.11.2020