Українська мова 4(8) клас

 02.11.2020

Тема:  Речення. Речення прості й складні 

                     Домашнє завдання

-   Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити граматичні основи.

1. Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів.

2.  Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта.

3.  Вже ллється злива листя золотого, і в синю далеч лебеді летять..

4.  Мабуть, осінь іде зі свого золотого весілля, а сніжок молодий простелив їй пухкі килими..

5.  Тремить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно журавлі.

Завдання виконати до 05.11.2020 і прислати на мою електронну адресу.

09.11.2020

Тема:  Зв’язне мовлення.

 Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки

Конспект — це стислий письмовий виклад змісту прочитаного чи прослуханого тексту. Конспект дає змогу його автору одразу чи через деякий час швидко відновити в пам’яті зміст тексту. Для конспекту характерна змістова, смислова і структурна цілісність.

Етапи роботи

Підготовку конспекту можна розбити на такі етапи:

Етап 1. Виділяють смислові частини (інформація, що стосується однієї мікротеми).

Етап 2. У кожній смисловій частині формують тему з опорою на ключові слова і фрази.

Етап 3. У кожній частині виокремлюють головну й додаткову інформацію.

Етап 4. Фіксування головної інформації в конспекті.

Види конспектування

Конспектування може бути трьох видів:

• конспектування своїми словами;

• конспектування лише за допомогою цитат, які передають зміст тексту;

• змішане конспектування (своїми словами, застосовуючи окремі влучні цитати).

        Поради щодо конспектування

1. Записувати автора й назву тексту, який конспектуєте.

2. Перед складанням конспекту прочитати весь текст і осмислити його основний зміст.

3. Складати конспект після того, як продумали план тексту.

4. Записувати тільки основне: спочатку основну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5. Виклад у конспекті розбивати на пункти, параграфи, дотримуючись абзаців.

6. Намагатися, щоб записи були чіткими, змістовними й лаконічними.

7. Для зручності користування конспектом підкреслювати найважливіші словосполучення, слова.

8. Пам’ятати, що в конспекті окремі фрази й навіть окремі слова мають вагоміше значення, ніж у докладному переказі.

9. Цитувати правильно й точно.

10. Учитися конспектувати відразу начисто.

Тематичні виписки

Виписки є спрощеною формою конспекту, за якої з усього тексту вибирають те, що стосується досліджуваної теми чи побічно з нею пов’язане, і занотовують у формі окремих, не пов’язаних один з одним логічно записів.

Тематичні виписки з тексту роблять звичайно дослівно, у вигляді цитати. При цьому вибирають найбільш важливі, вагомі вислови, основні ідеї. Після кожної цитати, запозиченого висловлення мусить бути посилання на автора й джерело.

                 Домашнє завдання

1. Прочитайте текст.  

2. Доведіть, що текст належить до наукового стилю

3. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну й додаткову інформацію.

 4. Складіть  план тексту.

СКІФИ

Скіфи, нові володарі українських степів, були войовничими племенами. На теренах України скіфи розселилися між річками Дон і Дунай.

Утворена ними держава дістала назву Скіфія. Відвідавши Північне Причорномор’я, Геродот у своїй «Історії» стверджував, що скіфи називали себе сколотами і поділялися на царських скіфів, скіфів-скотарів, скіфів-землеробів та скіфів-орачів.

Царські скіфи жили на берегах Азовського моря і степового Криму. Їхнім основним заняттям була війна. Та вони не тільки воювали, а й торгували з грецькими колоніями у Причорномор’ї. В обмін на зерно, хутро, віск, мед і рабів скіфи отримували зброю, вино, предмети розкоші. Скіфи-скотарі кочували на схід від пониззя Дніпра в пошуках нових пасовищ. На Придніпров’ї жили скіфи-хлібороби. Вони вирощували пшеницю, жито, ячмінь, коноплі, використовуючи великий плуг та тяглову силу волів.

Завдання виконати до 13.11.2020 і прислати на мою електронну адресу.

11.01.2021

Тема:   Односкладне речення.

Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка. Означено-особові речення. Неозначено-особові речення

На відміну від двоскладних речень, у яких обов’язково повинні бути два головні члени — і підмет, і присудок,— в односкладних є лише один головний член.

Залежно від того, чим виражений головний член і наскільки виразно він указує на діяча, односкладні речення поділяють на два типи: з головним членом — присудком (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові); з головним членом — підметом (називні). Суть цих речень великою мірою розкривається в їхніх назвах.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними й поширеними. Тобто в поширеному односкладному реченні головний член поширюється другорядними членами.

Односкладні прості речення можуть бути частинами складного речення: Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче. (І. Нечуй-Левицький) Друга частина цієї складної конструкції — односкладне, безособове речення.

                    Типи односкладних речень

Типи речень	Засоби вираження головного члена	Значення головного члена	Приклади
Означено-особові	дієслово в 1-й та 2-й особі однини чи множини дійсного або наказового способу	повідомляє про дію конкретної особи, на яку вказує особове закінчення дієслова (діяч — я, ти, ми, ви)	П’ю життя моє спрагнено-радо. (Є. Маланюк)
Неозначено-особові	дієслово у 3-й особі множини теперішнього чи майбутнього часу або у формах множини минулого часу	повідомляє про дію, виконувану невизначеною або умисне не названою особою	Продають фіалки, сині, наче очі. (В. Сосюра)
Узагальнено-особові	дієслово у 2-й особі однини дійсного або наказового способу, рідше у 1-й та 2-й особі множини, 3-й особі однини теперішнього або майбутнього часу	повідомляє про дію, виконувану особою, яка мислиться узагальнено	3 вогнем не  жартуй! (Нар. творч.)
Безособові	безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, безособова форма на  -но, -то в поєднанні зі зв’язкою бути (яка може бути пропущена); слова нема (немає), не було, не буде, при яких є додаток у Р. в.	передає дію, стан незалежно від будь-якої особи	Нам наказано йти. (В. Сосюра)
Називні	іменник у Н. в.	стверджує наявність предметів, явищ	Пороги, вежі, мури, брами… (В. Сосюра)

                            Домашнє завдання

 Запишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи. Визначте вид односкладних речень, що є частинами складних.

Духу народу незборима сила, коли не ждуть манни з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють. (Ю. Яновський) 

Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка)

Прохання  виконати завдання у зошит до 15.01.2021 і надіслати  фото на мою електронну адресу.